- польовий
- [пол'ови/й]
м. (на) -во/му/-л'оув'і/м, мн. -л'оув'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
польовий — гетьман польний (польовий) помічник і заступник великого коронного (або литовського) гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
польовий — а/, е/. 1) Прикм. до поле. || Який росте або водиться в полі. || Який знаходиться, пролягає і т. ін. у полі. || Характерний для поля; який буває в полі. || Признач. для використання в полі. 2) Пов язаний з обробленням поля, ниви. || Признач. для… … Український тлумачний словник
польовий — людина, що стереже поля [VI] сторож на полях [IV] … Толковый украинский словарь
Польовий — прізвище … Орфографічний словник української мови
польовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
воєнно-польовий — а/, е/, рідко. Те саме, що військово польовий … Український тлумачний словник
весняно-польовий — а, е. Пов язаний із весняними польовими роботами … Український тлумачний словник
військово-польовий — а/, е/. Який діє, функціонує безпосередньо на місці подій, найчастіше воєнних (про суд і т. ін.). •• Військо/во польові/ суди/ виняткові, або надзвичайні, суди, що діють поза норм існуючого у даній державі кримінального законодавства та… … Український тлумачний словник
весняно-польовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
військово-польовий — прикметник … Орфографічний словник української мови